23.01.2013 08:04
for all
272 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Шикарне життя

Шикарне життя

Зажурився дід сидить думу все гадає,

Ну, а баба своє править на мить не вгаває.

Економно треба жити скоро помирати,

Яку таку копійчину треба назбирати.


Хоронили, щоб нас з шиком, щоб заздрили люди,

А від того нам в труні зручніше буде.

Слухав дід мотав на вус аж лопнув терпець,

Баба вискочила з хати думала кінець.


Дід за нею на поріг кулаком махає,

А стара із-за воріт з ляку виглядає.

Йди сюди тобі кажу є в мене розмова,

Та дрібненько так ступає не промовить слова.


Зайшли в хату дід почав річ таку казати,

Досить бабо вже в панчоху гроші набивати.

Хочу все тепер я їсти, що не їв до нині,

Піду сам та подивлюсь, що є в магазині.


Хочу ківі, ананаси ще й оте диво,

Щось відразу не згадаю голову забило.

Ікру чорну і червону, краби і кальмари,

Баба нишком все сидить геть не пустить пари.


Хочу в місто в ресторан, де круті гуляють,

Вони толк в делікатесах, то напевно знають.

Хочу музику живу, щоб душа співала,

Ну, а баба з того всього ледь з стільця не впала.


Хочеш їсти, хочеш пити ще й з шиком гуляти,

Треба тобі старий хрич в магазин зганяти.

Бери гроші та купляй все, що заманеться,

Не захочеш в ресторан мені так здається.


Вдів куфайку, рукавиці, валянки, калоші,

Ну, а також не забув взяв в кишеню гроші.

Шкандибає геть стомивсь ледве тягне ноги,

Як зайшов у магазин відпочив з дороги.


Подивився по полицях є, що заманеться,

А від цін не тільки руки, а душа трясеться.

М’яв ті гроші у кишені думу все гадав,

Аж на цілих двадцять гривень тюльки він набрав.


Взяв хлібину, пляшку пива, бабі шоколаду,

Хай сама вона дає отим грошам ладу.

Прийшов в двір кричить стара звари картоплину,

Та стели швидко на стіл гарну скатертину.


Будемо ми, як в ресторані з тобою гуляти,

Треба в тюльки із очей ікри надовбати.

Ну, а музика пусте не треба вмикати,

Наша кицька геть здуріла стала верещати.


Котів стадо назбирала симфонія ціла,

Ще до березня далеко геть вже одуріла.

Нема ладу у державі так, як у природі,

Вгомонися каже баба йди в хату годі.


На столі усе стоїть картопля і сало,

Хіба цього нам було б із тобою мало.

Купив тюльки та пивця це хороша штука,

Вже хвоста не піднімеш ось тобі наука.


В ресторані, щоб з крутими вечір погуляти,

Треба тобі років десять пенсію збирати.

А так тюльочки наївсь і водичка п’ється,

Ота дурість твоя діду думаю минеться.



м. Славута, 22.01.2013

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 23.01.2013 01:42  Каранда Галина