Ірина Затинейко-Михалевич Натоптані сліди
Натоптані сліди в загубленій межІ,
не десь далеко -
Поруч...
Затерся вектор їх у рідності чужій,
Снігами вкривши роз’ятріле
Горе…
Згубитись легко в них…
В зачовганих думках -
Муки…
Обрамлені слова –
Сполохано-безсилі
Круки…
Засипали сніги
Твої несмілі
Кроки…
«Агонні стрАхи» все ж
Сягнули, вочевидь,
Спокій…
12.02.2013 15:36 Каранда Галина => © |
12.02.2013 15:35 Каранда Галина => © |
 підтягну і Ваш вірш до дати... |
30.01.2013 22:30 Сашко Новік |
 світла пам"ять |
30.01.2013 16:11 Наталя Данилюк => © |
 На жаль, не знала цієї людини...Та бачу, що літпорталівці часто згадують про Тараса, як про цікавого неординарного поета.Світла йому пам`ять...А присвята - щемна і душевна. |
30.01.2013 12:31 Тетяна Чорновіл |
 Прекрасний вірш! Тарасе, ти з нами... |
30.01.2013 10:22 © ... |
багато поезій особисто не могла зрозуміти ще за його життя...важкі, філософські, але часто перечитую його талановиті вірші....і розуміння зявляється більше... |
30.01.2013 10:22 © ... |
багато поезій особисто не могла зрозуміти ще за його життя...важкі, філософські, але часто перечитую його талановиті вірші....і розуміння зявляється більше... |
30.01.2013 10:16 Каранда Галина |
да, болючий вірш... Царство Небесне. |
30.01.2013 10:14 Деркач Олександр => © |
 Гарні слова...Царство Небесне Тарасу...цікаві, талановиті його поезії з нами... |
30.01.2013 01:00 Тетяна Белімова => © |
 Ірочко! Твої слова... Відчула біль! |