Гріє душі кохання
Вітер снігом жбурляє в лице,
Як багато років тому,
Ми йдемо, рука у руці,
У січневу колючу пітьму.
Навкруги – гуаші зими:
Чорне, біле, сірий картон,
І мереживо із гілля
Колихає чарівний сон.
І хоч крутиться заметіль,
Вже недовго бути снігам.
Гріє руку твоя рука,
Гріє душі кохання нам.
Харків, Січень 2013 р.
