Вона
з рубрики / циклу «Для Душі»
Вона напилася вина-
Напівсухого...
вкрай... по вінця...
Натанцювалась, під мелодію"журба",
Тепер розучує вже іншу.
Отак, відживши- розцвіла.
Барвистим, кольоровим сміхом
Бринить, переливається Душа
І зайців сонячних ганя на втіху.
Вже відболіла навіки,
В минуле причинила двері.
Попереду- стежки, стежки...
З собою- пензлик й акварелі.
І ось окрилена, легка
По травах росяних, на зустріч сонцю
І не такі важкі, ті нові"па",
Як їй, сполоханій, здалося...
Фото з інтернету
Полтава, 08.10.19
