20.02.2013 12:49
for all
135 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Бойчук Роман

Ніч і Сонце

Ніч і Сонце

Яснозора  Ніч  зимова  в  місячній  імлі

Закохалась  в  Сонце-обруч.  Горизонт  землі

Все  ховав  його  від  неї.  Радість  і  печаль  -

Їх  побачення  вечірні  й  вранішні  "Прощай".


Стали  місяць  із  зірками  -  ранами  в  душі,

Що  ятрились  Сонця  сяйвом  на  тілах  чужих

І  покров  зими  сріблили  -  сніжний  оксамит.

Ніч  тужила  у  чеканнях  Сонечка  візит.


-  Не  журися,  Нічко  люба,  разом  ми,  повір!

Сяє  погляд  мій  у  світлі  незлічимих  зір,

В  срібній,  місячній  оправі  -  тобі  усміх  мій:

Лиш  в  тобі  горю  насправді  у  пітьмі  німій.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.02.2013 00:20  © ... => Чернуха Любов 

Спасибі Вам! Приємно! 

 20.02.2013 22:58  Чернуха Любов => © 

постали як живі істоти Ваші літ. герої - гарно! 

 20.02.2013 13:40  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую Вам, Тетяно! Приємно, що Вам сподобалось) 

 20.02.2013 13:22  Тетяна Белімова => © 

сумна їх доля (( а вірш - гарний, натхненний. 

 20.02.2013 13:11  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, пані Тетяно!) 

 20.02.2013 12:58  Тетяна Чорновіл => © 

Романтично! :))