14.03.2013 10:22
для всіх
123
    
  5 | 5  
 © Дебелий Леонід Семенович

Роздуми

(Майже терцина)

Удивляюсь тривожно в обличчя 

І впізнати й з зусиллям не можу,

Чаєням щось тремтливо кигиче,


Уві снах бачив я тебе гожу,

Як світанок в квітневому цвіті,

А вітаю сьогодні… несхожу


З тою, втіхою днів моїх юних,

З ким зустрів своє перше кохання

І зазнав днів погожих і хмурих,


Й не сказав слів несмілих зізнання - 

Не солодкий ми випили трунок,

А гіркий, як полин, розставання.


Як жила довгих сорок цих років,

Як долала життя перепони?

Не зроби ти тоді того кроку,


Ми помчали б у спільнім вагоні...

Й не чекала б сумна на нас доля:

Слухать звуки мінорних симфоній…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.03.2013 00:24  © ... => Каранда Галина 

Дякую, буду опановувати цією terra incognita.

 14.03.2013 21:18  Сашко Новік 

сподобалось

 14.03.2013 12:45  Тетяна Белімова => © 

Сумні роздуми... Форма - складна, у вас майже вийшло. Кажу "майже", бо рими, на мій, можливо, суб"єктивний погляд, вийшли дещо бідними - "обличчя - передпліччя"...
Ви тяжієте у творчості до класичних форм?

 14.03.2013 11:52  Ірина Затинейко-Михалевич 

гарний вірш!!!

 14.03.2013 10:47  Чернуха Любов => © 

Чудова форма, а зміст пронизаний жалем, болем..

 14.03.2013 10:31  Микола Щасливий => Каранда Галина 

Хе-хе, зрозумів, а мені тут після деяких авторів почудилось російське слово "удивляться" і не міг второпати до чого воно там ))

 14.03.2013 10:24  Микола Щасливий 

Це лиш мені очі ріже перше слово вірша??

 14.03.2013 00:58  Каранда Галина => © 

о! пречудово! ми ТУТ колись пробували терцини, знаю, що це важче, ніж просто так, в своєму стилі писати. У Вас гарно вийшло. Якщо хочете почитати гарної поезії в різних формах і розмірах, знайдіть в нас в авторах Тетяну Чорновіл. То найбільший спец в цій області) І не тільки в цій)