Бойчук Оля Зустрічному вітру...
Зустрічному вітру кричатиму в душу несміло
Холодним дощем позмиваю всі маски з облич
Із правди роздертої зшию рожеве вітрило
Крізь грози і сльози ловитиму далечі клич
І спраглі уста прошепочуть молитву до неба
І втомлені руки відпустять мотузку журби
Якщо вже плисти у човні свого хочу і треба,
То хоч би любов вберегти від стихій боротьби...
20.03.2013 11:38 Тетяна Белімова => © |
 Сподобалися останні рядки! Любов хочеться вберегти))) Завжди! |
17.03.2013 17:12 Оля Стасюк |
 Дуже красиво. Особливо сподобалися образи мотузки журби та роздертої правди. |
17.03.2013 08:47 Дебелий Леонід Семенович... => © |
 Я вірю у Вас! Ви зможете, якщо так умієте відтворити свою думку! |
17.03.2013 00:51 Світлана Рачинська |
 Сила Ваших почуттів вражає))) Душевно так, сміливо і, водночас, ніжно-ніжно))) До душі! |
16.03.2013 23:33 Чернуха Любов => © |
 бережіть свою любов, вірш дуже сподобався.. |
16.03.2013 23:04 Каранда Галина |
 гарно |