Я не буду писати
антонім до віршу Наталі "Дивне благо"
ВАЖКО БУЛО)))))
Я не буду писати. Вночі. Не затихне той біль.
Він вже вчора закінчився, тільки залишився... Трішки.
Він не пік і не млів - ледве-ледве розсипав ваніль
Солодющих зітхань без думок, таких тихих, як кішка.
І нехай не заходять в слова ні оманливі сни,
Ні щасливі надії, неначе розсипані лісом...
То весна десь кидає чарівні духмяні квітки,
То дівчатко мале сипле сміхом, невинне і чисте.
І граматика хай не заходить на білий листок.
Тільки коми поставлю - нехай трохи серце спочине.
Десь пробіли - у марші: за кроком - іще один крок,
Так злітають у небо, у хмари свої ластовині.
Хай в мережах живе і нехай в моніторах гуде.
Там так мало душі, що аж вітер гасає по струнах.
Височіють ці клавіші - серце у грудях ще є,
Тільки повне воно - повне слів і словесного шуму.
