Т а ї н а
Вічній пам’яті Кукуляка Костянтина Васильовича
Про що шепоче вітер
в верховітті,
І жебонить в струмочку
плин-вода?
Про що скала над
річищем глибоким
З птахами й рибою
спроквола розмовля?
Про що сади у білім
цвіті мріють.
І гомонить
з комахами трава?
А степова розкрадена могила
Які думки нащадкам навіва?
Про що гуркоче грім
в хаосі неба дикім,
Про що шипить
Прибою борозна?
Про що літа
Майбутні неодмінно
Запишуть в книзі
Пам’яті слова?
Про що маля
У сповитку лепече,
І марить чим старезний
Сивий дід?
Чим те було, перш
Ніж життя забилось
І будем ким,
Коли покинем світ?
Хто дасть пораду,
В сум’ятті розраду,
Відкриє очі
В цю таємну суть?
Хотів розгадку знати б
Достеменно
Й зробити висновки,
Існую поки...
ТУТ.
