Насправді живу!
Вільям Воліс
Кожен вмирає.. чи кожен насправді живе?
У бурхливому світі - зради, гонитви, неправди.
Де гладеньким речуть - занедбане і криве
І «успішні» мріють роздати корисні поради.
Чи назвати життям - рутинність минулих літ,
Що вбиває бажання ліпити своє творіння,
Але ж скільки вогнів погасло у тій золі,
Щоб жбурнути у пам’ять важке, не крихке каміння.
З духом зібратись, триматись, як лист на плаву.
Спочинку не знати крутими гірськими шляхами,
А на зупинках кричати - НАСПРАВДІ ЖИВУ!
Й летіти щасливим у вічності вись з журавлями.
м. Кривий Ріг, 26.03.13