30.03.2013 00:14
для всіх
195
    
  2 | 4  
 © Людмила Бойко
моє життя неначе море...

Пустий причал мого незайманого серця,

До нього не приходять кораблі.

Солона хвиля  безперервно бється

Об береги самотньої душі.

Життя моє -  глибоке море

Виблискують уламки моїх снів.

Надії човен десь пливе поволі,

Видніються на горизонті тіні мрій.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.03.2013 23:12  Тетяна Чорновіл => © 

Сподобався вірш! Нехай тіні мрій не зникають з горизонту!

 30.03.2013 12:29  Чернуха Любов => © 

заповнюйте свій причал, нехай не буде пустим..