21.04.2013 10:14
для всіх
180
    
  2 | 2  
 © Антоніна Грицаюк

Непутящий син

з рубрики / циклу «Про долю»

Заболіло біля серця, закололо в грудях,

Як вже вийти показатись Семену на людях,

Сина має – непутяще, бісова дитина,

Відвертає уже очі геть уся родина.

Любить ігри, ресторани, ще й дармові гроші,

А в Семена нападають із відчаю воші,

Витягнув усе вже з хати, стіни кругом голі,

Не такої він чекав на старості долі.

Працював, як віл в ярмі, що тут говорити,

А для чого, розкажіть, як на світі жити?

З горя жінка посивіла, хвороби обсіли,

Як же чадо вони в двох пестили, любили.

Люди тикають у очі, проходу немає,

А синок собі гуляє і втоми не знає.



м. Славута, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.04.2013 22:56  © ... 

Якось на дорозі я побачила молодого хлопця з склянними очима. Він був в своєму світі. Я йшла молилася всю дорогу Богу, щоб відвернув лиху годину від кожної родини. Та мати віддала все двом синам ,а в підсумку один за гратами, а цей наркоман. Невже заслужила?

 22.04.2013 11:39  Деркач Олександр 

Буває...і що прикро виховання тут ні до чого...

 21.04.2013 13:47  Тетяна Чорновіл => © 

Диму без огню не буває! На якомусь етапі виховання дало збій...