Гімн
Вікторії Цуркан
Спроквола йду полями осені,
Полями осені життя.
«Курли-курли! – лунає в просині. -
Назад немає вороття!»
А навкруги в розквітлій повені
Весна вимріює наряд,
У білім танці приголомшливім
Приймає сяючий парад.
Підсніжник, пролісок і крокуси,
Стрункий за ними гіацинт
І фрітілярій світлі опуси
Струмлять до сонця дивний світ.
Кизил маха услід форзиції,
Голівку клонить їй тюльпан,
Черешні в ніжній експозиції
На груш дивуються фонтан.
Все тягнеться у небо пристрасно,
Тендітно сипле в барвах цвіт…
А я із святістю і бережно
Кладу у землю зрілий плід…
