РОЗКВІТЛИ ВИШНІ...
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Розквітли вишні, вишні, вишні, вишні!
В весни моєї стиглому саду,
Відчувши пелюсток тремтіння ніжні,
Я в білий вечоровий сад прийду,
Коли за обрій сонце златокрило
Лине багрянці крізь вишневий сніг,
Й, заплутавшись у вітах, зачамріло
Купатиметься в пахощах п’янких.
Розчервонівшись личком над землею,
Пірне в твої озерця віч сумні,
На колір таїни густого ґлею,
Та й стихне в їх вишневій глибині.
Стою в саду між завірюхи цвіту…
Ні, не питаю, де тут взявся ти,
Дивлюсь в озерець глиб несамовиту
Й не маю сили погляд відвести.
Люблю Вашу лірику)))
