Хто?
Землекоп є в нашім полі,
Незбагненна в нього доля:
Вдень працює, по ночах,
Не спочине й по святах.
Кожен день і так щороку
Видно в лузі довгі кроки –
Гори щирої землі -
Їх не знайдеш на ріллі.
«Квіти мати – щастя знати, -
Так навчає діток мати, -
Ґрунту кращого нема,
Ну ж бо, йдіть, прийшла весна!»
І летять невтомно діти!
Вже не діти – розкіш квітів:
Із відерцями землі
Повертаються малі…
У вазонах квіти, квіти
Радістю всім людям світять…
Ґрунт з глибин підняв хто так?
Кріт, подумали?
Не так!..
Може й так, та в данім разі
Не про нього слово кажем…
