В метастазах амальгами

"У люстрі, що висить навпроти,
Я сьогодні душі не бачу..."
Н.Святокум

В метастазах амальгами,

У безмовності дзеркал,

Лезо голить років шрами

Що покроїв без лекал.

На тверезу - клав стібочки,

На Покрову, в каяття.

А на п`яну, скла кусочком,

Знов до крові - на шмаття.

Дні за днями зшив нитками,

Наступивши на гортань.

Грав в мовчання з двійниками

У дзеркалах без питань.

Лиш в безмовності я чую -

Трепіт крил? Чи стук копит?

Все облишив і лечу я?

Чи у стійло - до корит...

м.Прилуки, 05.06.2013р.

Візьміть участь в обговоренні

24.06.2013 22:06 Тадм

просто чудово!

22.06.2013 17:53 © ...

На одному літ.сайті отримав такий коментар - "мій словник дає лише медичну трактовку слова метастаз. Тут воно недоречне. Крім того я вже зауважував що воно дорівнює смертному вироку для онкохворих. Ви впевнені що в поезії йому є місце?" - мені цікаво може я дійсно щось перемудрив, а ТУТ чомусь промовчали...