Папороть-квітом у ніч на Купала
Там у травах мене ти кохала,
В ароматах духмяних цвітінь.
Папороть-квітом у ніч на Купала,
Я згорав від солодких тремтінь.
Твою вроду я, ніби чар-зілля,
Спрагло пив і п"янів без вина.
Місяць надкушеним плодом з-між гілля,
Плив по небу у формі човна.
Ми зливались в імлистім тумані:
Був солодко-містичним наш гріх.
Мавка моя зникла десь у світанні,
Залишивсь лиш вінок-оберіг.
