Тетяна Белімова
На місці моєї публічної страти…
Волошки, полин (На коліна вже стати?)
Зачитано вирок. Я знаю, що винна…
Пробачте усі! (Може, знову уклінно?)
Жорстокий мій кате! Чого знов чекаєш?
(Невже ані трохи ти жалю не маєш?)
Розводь вже багаття… Розпалюй кострище…
(Хай вітер розвіє моє попелище)
Чи хай у петлі «оце» вітер гойдає
(Оце… бо йому вже і назви немає)
Та лиш не затягуй цю мить на одвічно!
(Моя голова… і… рубай уже швидше!)
03.02.2014 01:35 Мальва СВІТАНКОВА |
 Емоційно забарвлено. Розумію лг. Чудово! |
05.07.2013 09:24 Деркач Олександр => © |
 Зрозумілий стан... плюс, за текст... |
03.07.2013 17:46 Тетяна Чорновіл => © |
 Невідомо, про яку страту йдеться, і які саме тортури з перерахованих вибрав противний кат! Та видно з вірша, що хоч ЛГ знає, що винна, та, здається, і не думає каятись! )) |
03.07.2013 16:38 Олена Вишневська |
 Така вродлива жінка. Гадаю, немає такого ката, який здатний на таке :) |
03.07.2013 14:24 Сашко Новік => © |
 сильно |
03.07.2013 14:07 Наталія Сидорак => © |
 вразило! сильно! |
02.07.2013 14:23 Ірина Лівобережна |
 Боже ж мій! Що сталося? Невже ви навчилися варити чар-зілля? Відьмацьке? Поділіться рецептиком! :-)) |
02.07.2013 12:47 Ірина Затинейко-Михалевич |
 хм...що спровокувало написання такого трагічного образу?! Емоційно, нервові рядки...крайня категоричність, небажання мучитись у передсмертних агоніях - "швидше рубай"...цікаве відчуття провини в героя - не жалюгідне, а горде все ж... |
02.07.2013 12:30 Володимир Пірнач => © |
 Шикарний текст. |
02.07.2013 12:27 Світлана Рачинська => © |
 сильно |
02.07.2013 11:58 Ігор Рубцов |
 І чим ти так завинила? Сьогодня у киян сприятливий для хорошого настрою день. З 2 до 4 липня у вас можна побачити раритетні літаки. Причому, вони носитимуться над Дніпром, здається, післязавтра. |