13.07.2013 00:16
for all
172 views
rating 5 | 4 users
 © Микола Чат

Абсурд

Абсурд

Моя промокло-спрагла плоть 

Пісок спиває з криги дюн,

Де під ногами сонцезлоть

Кури́ть багном неначе в’юн.


Мій розум тупістю списа,

Голубить прозаїчність мрій,

В чотирикутті колеса

Фортун незайманих повій.


Душа, прославлена в ганьбі

Безгу́чним дзвоном лине вниз,

Де у посмученій гульбі

Роди́ться помислів каприз.



Лиш серце – скеля почуттів

У піні хвилювання крові…

Як довго ж я відкрить хотів,

Порожню пляшку з-під любові.


Микола Чат цікавиться


Публікації: Микола Чат

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні