ВІТРЯНА ЛЮБОВ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Супровід – чарівна мелодія Євгенія Полянського
Край літа вітер знов
Безмовністю холодною
Імлисті хмари рве
На клаптики дрібні.
На злих вітрах любов
Застигла над безоднею,
Від болю серце ледь живе
Тріпоче десь на дні.
В натомлених ривках
Сердитий вітер шарпає,
Підкорить вже ось-ось
Незгоду русих кіс.
Волого на щоках…
Чи дощ холодний крапає,
Чи приховати не вдалось
Пекучі краплі сліз.
Хмарин туманний страх
З небесного недогляду
У хвилі вітровій
Все скапує в траву.
Дощить… Я ж на вітрах,
Чекаю твого погляду,
Знайти в негоду усміх твій
Надією живу.
На вітрі щем душі
Крізь хмарну млу насуплену,
Пророчить ранній сніг
Світанкам ніжних мрій.
На сподівань межі
Любов мою розгублену
Від смутку холодів рвучких
Ти в серці відігрій.
