НОКТЮРН БЕЗ ПАРАСОЛІ
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
З сивих хмар дощ іде,
Сіє краплі поміж снами.
Ніч зросилась, проте
Мліє терпко полинами.
М’яти зарості в світ
Запашний нуртують холод,
Конюшиновий цвіт
П’є краплин вологий солод.
З виру темного в ніч
Задощило дуже-дуже…
В диво спрагле не клич,
Полиново-м’ятна стуже.
Сходить в трави плачем,
Манить зваба ночі срібна.
В чарах зілля з дощем
Парасоля не потрібна.
Серед трав чи в літах
Чарувала нічка люба?
Пахне дощ на устах
І твого зізнання згуба…
