Кодрянка
Сестрі Ліді - чарівниці виноградних лоз в День Народження
Місяць хмари яснолиці
Кутав в зорі-вітряниці,
З рос-квіток в отави-трави –
Молдаваночку смугляву.
Йшла кодряночка у тузі,
Світ-Світанок - в Ранку прузі.
- Ранку, Світню, Місяченьку,
Йдіть до мене, зве серденько!
Всі мені Ви троє любі:
Разом - щастя, біль і згуба…
Ще ж безтямно я кохаю
Сонце, День і Вітер в гаю.
Всіх кохаю і не знаю
З ким зазнаю миті раю.
Розкажіть, кому віддати
Руку, серце, дум багаття?...
Та й застигла в горі-тузі,
Проросла лозою в лузі…
Ніч безмежжям шепотіла,
Дарувала ґронам крила…
