Я вже не той, що був — я інший

Перефільтрований та перетертий в порох,

Я був малий, тепер, я вірю більший

Я враг собі і не для інших ворог.

Записую рядок, плекаю рим порядок,

Боюся втратити незримий той зв`язок.

Я бачив багатьох і хтось на славу падок,

Для когось гроші — його образок.

Хто той поет, де той священник рими?

Що зможе велич Божу передать,

Що у слова вкладе усе незриме,

Що буде з попелу надію вам давати.

Шукаю. Знов шукаю. не знаходжу!

Немов жебрак шукаю в смітнику.

Свій погляд на Христа я непеводжу

А може я і твій переведу…

Дорога. Друзі ворогами стали.

Вони не вороги, — слабка людини плоть.

Прощати треба… Але ж він мені…?

Моя душа так прагне неба — та я лишаюсь на землі.

Багато є на світі мудрих,

Ще більш на світі їх було.

Багато є на світі добрих –

Та чи поможе їм добро.

Я бачив зайнятих собою,

Я знаю тих, хто за юрбою.

Героїв знаю, знаю впертих,

Я знаю грішників відвертих.

Тих знаю, що каменували,

Та тих, що оцтом напували,

Я бачив що хрест здіймали,

Та тих, що словом убивали.

Тебе Я бачив від початку.

Молився Я до Тебе Татку —

Зберіг тебе, щоб ти примножив

Його в собі, щоб Дух ожив.

Щоб жертвою крові і плоті

Розбити ті кайдани чорті

Та щоб лунало на землі

В усі роки в усі віки: —

Ісусе, Господи прийми!

Візьміть участь в обговоренні