ЩЕ НЕ ОСІНЬ...
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Ластівки вже відлетіли в вирій,
В журавлів – змагання на крило,
Змерзле з ночі літо десь пішло
В хмар холодних пелерині сірій.
Мить світанку зайнялася хмарно
Між осінніх вітряних чуток,
Грициків стривожений гурток
Білим цвітом літо кличе марно.
Зливи стихли мрякою в тумані,
Враз позбувшись статусу грози,
Осінь літу бабині часи
Обіцяє в теплих днів омані.
Та думками на чуттів межі
Неминучий сум дощів розлито.
Ще не осінь, але вже й не літо
В міжсезонням стомленій душі.
