Олена Вишневська Світанок
Коли згасають в небі зоряні ліхтарики
І під промінням сонячним багряного світанку
Виблискують на травах росяні кришталики,
Допий із мого келиха кохання доостанку.
І так щоранку…
Я потім розбуджу тебе терпкою кавою,
Наповню пряним ароматом вуст своїх медових.
Всміхнеться сонце пурпуровою загравою -
І розпочнеться новий день омріяно-казковий...
З тобою ... знову…
13 вересня 2013
16.09.2013 16:21 Тетяна Белімова => © |
 Оленко! Чудова форма! Вишукана! Сподобалося! |
14.09.2013 19:14 Тадм |
 О, Оленка в нас уже не зелена ? :). За "росяні кришталики" - чудово |
 14.09.2013 15:19 Тетяна Чорновіл => © |
 Кава з присмаком любові! Приємне диво! І вірш чудовий! |
14.09.2013 13:29 Деркач Олександр => © |
 оце правильний вірш!! а то з усіх пре якась депре...)) |
14.09.2013 00:29 Наталія Сидорак => © |
 Красива картинка...) |
13.09.2013 16:29 Світлана Рачинська => © |
 Прекрасні слова) Омріяні кожним... Плюсую. |