Макіяж

з рубрики / циклу «Мої гуморески»

Задощило, іде дощ,

Варить баба в печі борщ,

А дід спить, не в тому річ,

Так хропе, що трусить піч.

Довго баба те терпіла,

Та терпіти вже не сила,

Рогачів взяла та трісь,

Дід на землю з печі блись.

За ним вслід все брязкотіло,

Стало в хаті біло, біло,

Мішок муки, як не стояв,

З лавки він додолу впав.

Тут заходить кум до хати,

Щось хотів він запитати,

Рот розкрив та остовпів,

Дід сидить, мов онімів.

Ну, а баба реготить,

З сміху, аж сльоза летить,

Заходь, куме, йди за стіл,

Дід працює, немов віл.

Щоб зупинити цей кураж,

Я зробила макіяж,

Хай у лавку йде між люди,

Скільки працювати буде.

Ось тут гроші, візьми пива,

Чи ти, бабо, одуріла,

Годі уже кепкувати,

Треба в хаті прибирати.

Та ти ж, діду, не дитина,

В мене є в скрині пляшина,

Якщо з кумом попрацюєш,

То і кума почастуєш.

Закипіло усе вмить,

В хаті гарно все блищить,

Борщ парує, яйце, шкварка,

Баба гарна куховарка.

Змив дід весь свій макіяж,

Ось тоді пішов кураж.

м. Славута,