19.09.2013 20:44
для всіх
256
    
  8 | 9  
 © Тетяна Чорновіл

В шелесті дощу...

В шелесті дощу...

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

В шелесті дощу

Знемагають сни.

В осінь їх лечу

Відгуком весни,

Що крізь серця стук

Мліє з часу хвиль,

Що солодких мук

Розливає хміль…


То дощів луна,

Чи відлуння мрій?

В відповідь –  вина

Краплями між вій,

Листям сум душі,

Мов з кленових віт,

Марить вітражі

В неосяжний світ.


У сум’ятті жду

Пізньої пори,

В осені саду

Душу рвуть вітри.

Йди. В мій світ пущу,

Там між дивини,

В шелесті дощу

Знемагають сни.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.09.2013 20:35  Антоніна Грицаюк 

Огорнили осіннім настроєм всю душу! Сподобалось!

 20.09.2013 20:15  Оля Стасюк 

Красивий вірш. Оцей особливо сподобався з останніх.

 20.09.2013 11:34  Володимир Пірнач => © 

Просто шикарно.
Дуже сподобався текст.
Плюсую.

 20.09.2013 08:23  Тадм 

душевно, кожний рядочок огортає теплом

 20.09.2013 07:31  Олена Вишневська 

Кожний рядочок сповнений ніжності... Краса!

 19.09.2013 23:21  Чернуха Любов => © 

Осінь шелестить словом від душі...

 19.09.2013 21:53  Тетяна Белімова => © 

коротенькі рядочки ніби й справді передають шелест дощу))

 19.09.2013 21:23  Дебелий Леонід Семен... => © 

Чудово! Але що це: сум`яття, вітри рвуть?... А вічна молодість?

 19.09.2013 20:55  Ігор Стожар 

-)
В сум’ятті жду...
У золотім саду...
-)
Дуже красиво

 19.09.2013 20:30  Світлана Рачинська => © 

Так красиво))))))))))