Облюбую звізду
Горілиць упаду,
Розглядатиму зорі,
Облюбую звізду
У небеснім просторі.
І забуду наш світ,
Переповнений горем,
Із мільйонами бід,
Заполонений болем.
Вірю десь у світах
Краще є, ніж тут нині,
Для таких бідолах
У старій піджачині.
Там крутійство це гріх
І карається смертю,
Там є все і для всіх
І не хочеться вмерти.
Там нема злидарів
І нема мільярдерів,
Тільки світ трударів,
А не злих мародерів.
Там панує любов,
А не помста і заздрість,
І не ллється там кров
Ні за владу, ні власність.
Щиро вірю у те,
Що живуть десь красиво,
Кожне Его святе
Й неповторне як диво.
Як той світ віднайти,
Де ніхто не страждає,
Мо’ навколо звізди,
Що привітно моргає.
м. Київ, 09.04.07
