Надія Бойко Осінь йде по світу
Скупо сонце пестить,
Стримано кохає,
З жовтим перевеслом
Осінь зустрічає.
Осене, сестрице,
Постривай з дощами,
Хай забагряниться
Лист в гаю вогнями.
Хай наллється соком
Зрілості калина,
Полум’яним боком
Вигляне з-за тину.
Вже у синій далі
Зникла постать літа,
У м’яких сандалях
Осінь йде по світу.
Буде приміряти
Золото й намисто,
Щоби закружляти
Буйним падолистом.
м.Львів, 02.09.2013
27.09.2013 12:51 |
Осіння тематики мені особливо близька і зрозуміла...Гарна поезія...Думала, продовжиш діалог з Осінню...Але ж - це твоє бачення зустрічі з Осінню...І воно - виправдане і оригінальне.... |
24.09.2013 20:20 Тетяна Чорновіл => © |
 Гарно, ритмічно! |
24.09.2013 13:34 Мальва СВІТАНКОВА |
 ДУЖЕ СВІТЛО....ПО СЕРЦЮ. СПОДОБАЛОСЬ. ПЛЮСУЮ... (єдине, що у 3 - й та останній строфі рядки з малої букви початі...механічна помилка)! ДЯКУЮ!!! |