25.09.2013 10:40
для всіх
141
    
  2 | 3  
 © Ірина Червінська-Мандич

Філософам

«Коли власне Я буде цілком подолане й помре, коли замовкнуть у серці всі порухи й пристрасті, тоді має прокинутись заповідне в людському єстві, найпотаємніше, що вже перестало бути власним Я, — прокинеться велика таємниця».
Герман Гессе

Я думу думаю про світ

І про життя. Я суть: філософ.

І дум моїх плавучий острів

Ґратує темний небозвід.

Шаленим серцем не зірки - 

Медитативно бачу Бога.

Це біль мій і моя знемога –

З минувшини йти у віки.

Це не реаліті, не шоу – 

Складати знову два до двох

І формули пересторог 

В людську транскрибувати мову.

Це біль – кричати на весь рот

Луною темних коридорів

Серед пустель міських заторів,

А стати голосним мінором

У тиші цвинтарних щедрот.




Калуш, 10.04.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.09.2013 13:43  Недрукована => © 

Цікаві рядки.
Знову дивуюсь вашому баченню і вашому світосприйняттю.
У епіграфі слова зі "Степового вовка", якшо не помиляюсь. До речі, мені цей твір не сподобався зовсім. Але ця цитата вибрана вами дуже влучно.