ОСІННІЙ ВІРШ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
На кетяги шипшинового плоду,
Що мріє червонясто над кущами,
Журлива осінь схлипує дощами
І листяну тендітну позолоту
Ятрить слізьми в віконні вітражі.
З віт трусить вниз дощів росу перлисту
Вербових снів нескореність зелена,
Та стиха шелестять сережки клена
Щемким благоговінням падолисту
На вітру неозначеній межі.
Як холодно в дощах осінніх часу
Билинкою на вітрі половіти…
Та знаю – серце, смутком оповите,
Чуттям болючим усвідомить зразу,
Що в тебе зараз холод на душі.
Хай дощ мрячить в захмарену свідомість
Крізь сірі барви на небес палітрі,
Листком кленовим не здригнусь на вітрі,
Тепла краплину я тобі натомість
Сном надішлю в осінньому вірші.
