Тобі
В цей день колись ми стали на рушник.
Нам друзі весело кричали "гірко"!
Ми вірили, в безодні почуттів,
Неначе в морі!.. Нам не буде мілко.
Літа текли, немов швидка вода.
Були і сум, і радощі, і втіха.
Влились у річку два малих струмки
І залились дитячим рідним сміхом...
Життя швидке, мов прудконогий кінь -
Кудись летить, аж крешиться каміння!
Колись, як сонце зайде й вийде тінь,
Нас не полишить вірність і сумління.
...Я заховаю пасма сивини,
Ти, ніжно так, візьмеш мене за руку
І ми підемо у чужі світи,
Де вічна молодість й нема розлуки...
м.Київ, 30 вересня 2013 рік