04.10.2013 01:01
for all
286 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Чорна хмара

Чорна хмара

Віє вітер повіває,

Жовте листя розкидає,

Сонце вигляне з-за хмари,

Та боїться геть отари.

Вона суне нема впину,

Мов чабан згубив скотину,

Затуляє синє небо,

Ще тепла так людям треба.

Баби літо забарилось,

Мов десь в прірву провалилось,

Порятунку все шукає,

Та на небо поглядає.

Вийде, сонечко, всміхнися,

Всюди добре роздивися,

Обігрій лани, діброви,

Їм всім треба так любові.

Павутина полетить,

Хай спіймає свою мить,

Кожна баба, кожен дід,

Звеселяй весь білий світ.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 04.10.2013 21:34  © ... => Тетяна Чорновіл 

Так ваша правда, хоч дощу немає, а хмари сунуть і сунуть... Дякую за коментар! 

 04.10.2013 11:47  Тетяна Чор... => © 

Чи баба, чи дід, а десь заникали оті залишки літа. Чи й уже дочекаємось!
Сподобалось порівняння хмар з чорною отарою! За вікном - наглядний приклад!