Лицемірність
Ми всі сприймаєм за̀вше на «ура»
Пусті слова, як звабний шурхіт шовку,
І слі̀пить очі блиском мішура̀ –
Що вже й ягня не відрізниш від вовка.
Купитись легко на маснѐ слівце
І під локшѝну підставляти вуха…
А фальш не спить, бо крадькома живцем
Вбиває душу нашу, мов обу̀хом.
Лукавість гірш за критику в стократ,
Розплющмо очі, хай зійде полуда.
Нехай позиче мудрості Сократ
Нам розпізнать, де щирість й де облуда!
м.Львів, 05.10.2013