Любій Розлучниці
Пишу Тобі не старомодний «лист» -
тепер це носить горду назву «меседж», -
Тобі, що колись мала дивний хист,
моїй любові здати карту «Вежа» …
Не приведи, о Новая Зоря,
Його шляхів тепер до мого дому,
коли у брід він піде на моря,
Тобою прокладаючи дорогу.
Я свято вірю, що одній Тобі,
яка колись відвоювала Принца,
під силу, там розгледівши Коня,
узду тримати і не розгубиться;
для нього стати місцем у Раю:
кухаркою, коханкою, рабою …
і ставши пергідрольним Мері-Сью,
при цьому залишатися Собою.
Ти послугу зробила мимоволі,
влаштовуючи сенс свого життя –
допомогла, як рвалась я на двоє,
з моєї долі винести сміття.
І як тобі бажати маю злого?
Ти ж просто просвітила нас обох:
Його - що в нім не бачила я бога …
(мені ж потрібен лицар, а не бог …)
Отож, Тебе, о Новозванна Жрице,
прошу, такий-от відхопивши клад,
в коханні жити вічно, не свариться,
і Боже збав, вертать його назад.
