Від краю до краю

О наслажденье - скользить по кpаю.
Замpите, ангелы, смотpите - я игpаю.
Моих гpехов разбор оставьте до поpы.
Вы оцените кpасоту игpы.
Ю. Ким

Від краю до краю

Гостре лезо раю,

Кілька хибних кроків - прірва до зірок.

І куди звернути вже не обираю

/Все одно в кишені лиш один квиток/

Напрямок незмінний -

Вам моє уклінно.

Позбираю крихти волі у кулак.

Не дивіться, люди, що тремтять коліна,

Ще пограюсь в долю, маючи п`ятак.

Підкину у небо -

Най буде що-небудь.

Що всміхнулось? Режка? Інший варіант?

Втрата рівноваги... Зустрічай, Еребе.

Я лечу до тебе, долі емігрант.

18 жовтня 2013

Візьміть участь в обговоренні

19.10.2014 21:29 Панін Олександр Мико... => ©

Пекло і рай сильно не відрізняються. У раю є оази страждань, у пеклі - "єлисейські поля".
Квиток не квиток - по життю все одно скачуть зайці.
Жодних різких рухів під емоціями.

20.10.2013 17:04 Тадм

красивий вірш, ємний

19.10.2013 17:10 Тетяна Чорновіл => ©

Дуже гарний вірш! Та настроїв таких боюся, як і гострих лез!
Нехай минає, як дурний сон!

19.10.2013 13:25 Богдан Чернігівський

Чому ж автор епіграфу невідомий? дуже навіть відомий:
Из к/ф "12 стульев" 1977 г. Музыка Г. Гладков, слова Ю. Ким.

Hет, я не плачу, и не pыдаю,
Hа все вопpосы я откpыто отвечаю,
Что наша жизнь - игpа, и кто-ж тому виной,
Что я увлекся этою игpой.

И пеpед кем же мне извиняться?
Мне уступают, я не смею отказаться.
И pазве мой талант, и мой душевный жаp
Hе заслужили скpомный гоноpаp

Пp: Бусть бесится ветеp жестокий
В тумане житейских моpей.
Белеет мой паpус такой одинокий
Hа фоне стальных коpаблей

И согласитесь, какая пpелесть
Мгновенно в яблочко попасть - почти не целясь.
Оpлиный взоp, напоp, изящный повоpот,
И пpямо в pуки - запpетный плод.

О наслажденье - скользить по кpаю.
Замpите, ангелы, смотpите - я игpаю.
Моих гpехов разбор оставьте до поpы.
Вы оцените кpасоту игpы.

Пp.

Я не pазбойник, и не апостол.
И для меня, конечно, тоже все не пpосто.
И очень может быть, что от забот моих,
Я поседею pаньше остальных.

Но я не плачу, и не pыдаю.
Хотя не знаю, где найду, где потеpяю.
И очень может быть, что на свою беду,
Я потеpяю больше, чем найду

19.10.2013 10:24 © ...

Дякую за високу оцінку!
Де ж ще взяти того ризикованого адреналіну? ))

19.10.2013 10:14 Ірина Затинейко-Михалевич

сильно, відважно, ризизиковано, адреналіново...і вірш - дуже майстерний! Чудово, Олено!

сильно
Розумничка. Такі емоції!... Такі роздуми!... Серйозна поезія.

цікаво, що в Світланки в свіжому вірші теж Від краю до краю на початку, але в неї міст, а у Вас ереб... та обидва вірші сильнючі.

від першої строфи я в захваті. ( в останньому другої зайвий склад прибрати б - все ідеально буде, але не принципово). суть сильна, тому - чудово.

Класно...якби не авторство такої чарівної дівчини, подумав би що це хтось з французів кінця 19-го початку 20-го ст. які багато вживали абсенту і кокаїну))

Гостре лезо раю... Буває і таке, що рай стає гострим, як лезо ножа, і тоді квиток лише в один бік - подалі від нього...



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ