Батьківська любов
...Дякую тобі...за все...і особливо за твій дзвінок...
... Вибач свою не слухняну доню....
...Люблю тебе...
Пам’ятаю в дитинстві: гітара і ніч,
Тихим вечером пісню з тобою заводим,
Твої пальці на струнах. Торкаюся пліч
Таких рідних і сильних - гранітна гора,
І у погляді стільки любові й добра,
Ніби сяють не зорі, а тисячі свіч…
Посміхаєшся щиро, за донечку гордий,
Заплітаючи в косу відлуння мелодій.
Підіймається місяць, виблискує ріг,
Виноградна лоза нашу радість ховає…
Пролетіли роки, манівцями доріг
Повертаюсь в те літо у споминах знов,
ДорогА мені бАтьківська твоя любов.
Ти – мій стержень гранітний, життя оберіг.
Твоє слово знесилену душу гойдає…
Я втомилася... Справді... Все в світі минає…
Не згасають лиш в серці ті пам`ятні дні:
Крізь розлуку і відстань в дитинство вертаюсь.
Я чекаю на тебе у споминах снів.
Повернемось разОм? Ну хоча б на хвилину
Приголубиш свою безтурботну дитину,
Заховаєш від смутку й печалі дощів.
У обійми, маленька, твої загортаюсь,
Засинаю… Крізь сон я тобі посміхаюсь…
26 вересня 2013
