Усе в цім світі має душу, певно.
І навіть камінь… а Земля тим паче.
(Чому про це ми забуваєм, люди?)
Землі болить…. Й вона від болю плаче…
Болить усе… Болять судини - ріки,
Забруднені, що далі вже нікУди.
Усе, що є… й що згинуло навіки…
Земля благає – Схаменіться люди!…
Бо згіркли води… згіркли людські душі
Немов ввесь світ напоєний сльозою,
Земля і небо, океани й суші
Чому, людино, зраджені тобою?…
Уже для себе нахватавшись вволю,
Ми ще й для внуків прагнем щось вхопити…
Чомусь не плачем з сорому і болю…
Земля ж - не хата!!! Іншу не купити!!!
В усього в світі є душа… повірте.
І навіть в камені.. а у Землі, тим паче.
Чому ж не нам, а їй за нас так гірко,
Що знов і знов вона сердешна плаче…
