Аромат спокуси
Дарма, що за вікном жовтневі сіються тумани
І вітер з вулиці голодний в шибки заглядає,
На підвіконні нашому знов розцвіли тюльпани,
Такі ж яскраво-сонячні, як в теплі дні розмаю.
Я кожну мить, коханий, пам`ятаю...
Ти не зривай її невинний стан… Облиш… Вустами
Так трепетно, як можеш тільки ти, торкнись пелюсток
Беззахисно відвертих… А інакше як між нами?
Давай повільно смакуватимем емоцій згусток.
Ти ж не залишиш в моЇм серці пустки?
Відчути дотиком одним дозволь висот незнаних,
Втамовувати по карплині спрагу невсипущу…
І хай дивуються усі, що розцвіли тюльпани
На підвіконні восени… А, може, в наших душах…
Ти відчуваєш аромат спокуси?
31 жовтня 2013 р.
