Вікна
Усюди вікна, вікна, вікна, вікна
І в кожному - історія своя.
Я до їх світла так неждано звикла,
Я розчинилась в ньому, нічия.
Усюди двері, двері, двері, двері,
Чиїсь відчинені, я на яких – замок.
Цілуєш клямку і йдеш до холери,
Рішуче в інший бік зробивши крок.
Усюди терен, терен, терен, терен,
Голками коле очі темна ніч.
І не злічить мілких у небі зерен,
Як від неону міст тікаєш пріч.
І всюди тиша, тиша, тиша, тиша,
Благословенний шурхіт спілих трав,
Вода джерельна прохолодно дише
І скелі в барвах ранішніх заграв.
І знову вікна, двері, люди, люди,
Кватирки, печі, хліб і молоко,
Дубовий стіл посеред халабуди,
Й палац шпалерний в стилі рококо.
Калуш, 2008
.gif "{#}")
