03.11.2013 02:37
для всіх
306
    
  2 | 2  
 © Оксана Корнієнко

Листопадове тепло

В листопаді, в той час,

Коли більша від дня

Темна ніч, а дерева у чорне сплелись,

Світла нитка прикрас 

Всю тривогу спиня,

Нитка-спомин про барви, що квітли колись.


Коли вірити в мрію,

Всі рани зживе

Тепла хата... І руки зігріють теплом...

І надія стонога 

До чаю позве,

Хоч відходить життя у печаль за вікном.


І дві теплі руки

Намалюють пейзаж:

Тішить листя опале померзлу ріллю.

Хай самотні круки 

Сновигають повз наш

Теплий мир, теплий спогад і тепле "люблю"...



листопад, 2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.11.2013 04:10  Олена Вишневська 

Дуже сподобалося...

 03.11.2013 01:17  Каранда Галина 

все супер, дуже сподобалося. Питання по наголосу в "круки", по правильності слова "позве" (точно є в літ. мові? ) і опечатка в слові "тепла". Стоногу надію вже якось уявлю, ладно)))
Справді, класна побудова і гарна суть.