У ніч дощову...
у сяйві ліхтариків вулиць
дощ виплетається в сіть
під брязкольцями колискової осені
міста у мареві сну
складає мелодії слізні...
лунають мелодії дзвінко і хрипло
б"ються у скло віконних очей і будівлі бетонні крапельки нот -
розливаються вільно щляхами невпинно
й кривими стежками бистро ледь чутно ізсковзують світліі
близькі і далекі відлунням крихкі розбиваються
різні
серцю наспівують джазові пісні
де спів саксафона - що сум безнастанний! -
в задумливу ніч у зажурі імлисту...
дощ над усім цим в дрімотності містом
крила роскриті вагомо темного птаха
виснуть з яких розмотані марлеві хмари
згустилися що і темно зливаються з неба униз
схилилось безлисте голе гілля
і злегка гойдається подихом вітру...
