05.06.2014 21:07
only 18+
160 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Зустріч була випадкова

Зустріч була випадкова

Зустріч була випадкова, 

Сказав ти лише привіт, 

Більш не почула і слова, 

Перевертом йшов білий світ.


Закохані очі ловили

Твій погляд, куди б ти не йшов, 

Сусіди давно говорили, 

Сватати іншу пішов.


Не вірила, щиро кохала

Цвіла, мов троянда в саду, 

Та буря її розтоптала, 

Як пережити біду.


Все село гуляло весілля, 

Гірко лилось в далечінь, 

Знайшла в собі інше дозвілля, 

Пішла в темний гай, немов тінь.


Досить вже жити, стомилась, 

Та місяць з-за хмари з’явився, 

З ним зірочка мовби всміхнулась, 

А може цей жах лиш наснився.


Ніч обняла, мов дитину, 

З’явився десь спокій і сон, 

Вкрила мене сиротину, 

Співала спи в унісон.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 08.06.2014 17:50  © ... => Тетяна Чорновіл 

У долі свої плани не завджи вони співпадають з людськими! 

 08.06.2014 17:49  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Так, нажаль доля не завжди привітна! 

 06.06.2014 13:21  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Сумний вірш! 

 05.06.2014 22:19  Тетяна Чорновіл => © 

Болючий вірш! Жіноча доля (як і чоловіча) буває тяжкою!