Зустріч була випадкова
з рубрики / циклу «Про долю»
Зустріч була випадкова,
Сказав ти лише привіт,
Більш не почула і слова,
Перевертом йшов білий світ.
Закохані очі ловили
Твій погляд, куди б ти не йшов,
Сусіди давно говорили,
Сватати іншу пішов.
Не вірила, щиро кохала,
Цвіла, мов троянда в саду,
Та буря її розтоптала,
Як пережити біду.
Все село гуляло весілля,
Гірко лилось в далечінь,
Знайшла в собі інше дозвілля,
Пішла в темний гай, немов тінь.
Досить вже жити, стомилась,
Та місяць з-за хмари з’явився,
З ним зірочка мовби всміхнулась,
А може цей жах лиш наснився.
Ніч обняла, мов дитину,
З’явився десь спокій і сон,
Вкрила мене сиротину,
Співала спи в унісон.
м. Славута,
