Друже вітре
Друже вітре, повій на Вкраїну,
Розірви набундючені хмари
І вдихни їй, хоча б на хвилину,
Запах волі в уста до гортані.
Удихни, щоб струєю живою
Ще розрухать застиглі легені,
Щоб змішати той запах із кров`ю
І прогнати задуху смертельну.
Подуй, вітре, на стиснуті груди,
Розбуди її серце в пориві -
Хай ту кров по артеріях буде
Розносити, будити в них віру.
Я з тобою злечу, щоб зігріти
Її тіло, замерзле зимою,
Щоб без кисню не згинули діти
Й ми від жалю не вмерли з тобою!