Без пафосу
Дядя Вітя, папа`
Без пафосу і без надриву скронь,
Без нарікань і доказів нервових,
Коротку фразу кину у вогонь,
У той вогонь, що гріє глузд здоровий:
Дядя Вітя, папа` .
Ти так вчепився міцно за штурвал,
Мов той реп`ях, що коле на сідницях.
І рило і барило, аж рипить,
А люд - у кулаці твоїм синиця.
Мій народе, тримайсь.
Синиця слизькі пальці розігне
І журавлем підніметься до неба,
Розправить крила, хвостиком махне,
Комусь у пику ляпне - так і треба...
Дядя Вітя, умийсь.
12.12.13
