За чай, за нечай, за каву, за молоко
Розплата одна – що дзвенить у твоїй кишені.
За чаркою – чарка: горілка, мартіні, Кліко,
За жменями – жмені, за жменями – жмені, жмені.
Бери моє серце, стискай у руках аорти,
Хай бризкає кров на сорочку і на штанини.
У мене і так давно не кипить робота,
Мені вже давно не світить погожа днина.
Зачатки світів у нейронах – це ще не міф:
На камінь присів Сізіф допалити останню,
За ним відучора ще стежить прицільно гриф,
А камінь уже приміряв на себе спальню.
Така от нерадіть, така от і непечаль –
Це все нереально так, що цілком – здуріти.
За каву, за молоко і за чай-нечай,
За жменями – жмені, за чаркою – чарка… квіти.
Калуш, 14.12.2013
