ДИВОСВІТ
Безмежний Всесвіт неозорий,
І животворна синь небес,
Полин-Зоря горить сувора
У вік цивільний і прогрес.
І шале нить, міняє сяйво,
Вбиває променем життя,
Вже скільки літ вогнем проймає,
Стріляє в обрій-майбуття.
До неї в гості я полину,
Най щирі викую слова:
Це твій тріумф? – Зоря полину,
Чи розбудова вікова?
В барвистому розмаї дишеш,
О, скільки зла в тобі, Зоря?
Сьогодні ти найголовніший,
Жалобний образ «Кобзаря».