24.12.2013 16:40

для всіх

285

5 | 5

 © Тетяна Чорновіл

ЧЕКАЮ

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

«Від звички чекати ніщо не лікує...
/Банально звучить і затерто – до дір!/…»
Антонім до вірша Наталі Святокум
«Давай не мовчати»

Що в часу витках від Чекання святіше?

Хіба що Любов – його трепетний Бог.

Чекання лікує безмежністю тиші

І зцілює Всесвіт, єдиний на двох.

У тиші –  спасіння від слів передзвону,

З байдужим «бувай» у зневіру йдучи.

Я в Храмі Любовному біля амвону.

Чекаю. Про інше, коханий, мовчи…