Безсніжний ранок
з рубрики / циклу «СПОЛОХАНА ЗИМА УРАНЦІ ПРОБІГАЛА»
На тілі чорнотропу тьмяний слід
У інею колючій облямівці.
Ковза́ють хмари, ніби сиві вівці,
Ставочком, що надяг тендітний лід.
Під вельоном німого напівсну
Рілля горбиться у ламкій куфайці,
Між піл якої в кублах мріють зайці
Про соковито-трав’яну весну.
Сорока розшугала в терняку
Ватагу горлиць поганеньким співом.
Стрілою ті майнувши над посівом,
Згубилися в старому вітряку…
Залишній полиск сонної зорі
Відлунням зойкне в крука на агаті.
І берізоньки - матушки строкаті
Застигнуть на січневім вівтарі.
