Шипшиновий вечір
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
У заграви багряних шовках
Сонце котиться в сон променисто,
А за ним стиглих ягід намисто
Зайнялось на шипшини гілках.
Тихо блимає місяць з-за хмар
Насолоджує ягоди срібно.
Вечір цей осягнути потрібно
Смаком тиші шипшинових чар.
Аж скуштуй – і захочеться ще
В сон, де тануть шипшинові дзвони,
Де морозне безумство червоне
На устах поцілунком пече
Сходить сутінь у сон до землі,
І не ясно в безмежності синій:
Чи то вечір розтрушує іній,
Чи вже ніч у шипшиновій млі.
